Вiзерунки на вiкнах

Візерунки світанок малює на моїх вікнах,
Заглядає у хату крізь щільно закриті штори.
Я, напевне, не скоро до цього звикну,
Я не знаю, коли ще так близько побачу море.

Зима за дверима шукає щось, ніби вбивця.
Я боюся впускати, бо знаю - усе даремно.
Осінь тихо пішла, лишь залишила гострі спиці,
Які ранять по саме сердце, псуючи нерви.

Грудень плаче, в кишені свої він ховає мрії.
Так замало потрібно тому, хто пізнав невдачі!
Я без тебе, напевне, банально давно хворію,
Тільки небо мовчить: воно стало таким ледачім!

16 грудня, 2013
16 декабря, 2013


Рецензии