Мова моя!
Немов соловейко в садку,
Весела і ніжна, живуча
Розливаєшся в кожнім кутку.
Змогу даєш нам радіти,
Наповнюєш думки митця,
Даруєш нам щастя творити,
Немає наснаги кінця.
Як дбайливо тебе зберігали,
Коли набула забуття...
Тебе кривдили і зневажали,
Нищили, наче сміття.
Але в долі твоїй, нещасливі
Скінчилися чорні часи,
Люба тепер,усім мила,
Миліша дівочої краси!
Так,живи і співай рідна мово!
Хай всюди лунає твій спів,
Таємнічість твоя загадкова
І чаруючий дзвін твоїх слів!
Свидетельство о публикации №113121707190
Стелла Свердлова 07.11.2016 00:09 Заявить о нарушении
Зичу Вам, Стелло, натхнення!
З теплом
Зинаида Комарова 09.11.2016 13:06 Заявить о нарушении