Без кохання людина безкрила,
Немов земля без рослин,
Її душа спорожніла
Стогне,наче спустошений дзвін.
Не приваблюють зірок красоти,
Не чарує квитковий килим,
Не викличе нелюдь огиду
Ій байдужій журавликів клин.
Не збентежать ій душу мережки
Павутиння, в ранковій росі,
Не поміте барвистої стежки,
Дивовижність грона лози.
То ж кохайте, закохуйтесь, люди!
Щоб у серці лунав ніжний дзвін,
І красу помічали ви всюди
В Україні,найкращій з краін!
Без кохання людина безкрила...
© Copyright: Зинаида Комарова, 2013
Свидетельство о публикации №113121702029
Свидетельство о публикации №113121702029
Рецензии