Всміхалося, іскрилось щастя
І небуденні були дні.
Аж тут підкралося нещастя
І обірвалися пісні.
Пішла від мене ти, пішла,
Лишилася жури зола.
В ночі холодні і сумні
Тебе я бачу часто в сні.
Приспів:
Прийди, прийди, зоре ясна,
Хай долі зміниться струна.
В чеканні йдуть журливі дні,
Самотні дні...
Згадай, згадай, як ми жили,
Коханням сповнені були.
Хай вернуться ці дні весни, -
П'янкі вони...
Чому так сталося, хто знає,
Хто камінь покотив з гори?
Глибокий смуток серце крає
Й неспокій мучить до пори.
Тебе хтось інший поманив,
В душі неспокій породив.
Та знаю я думки твої -
Прийдеш в обійми ще мої.
Приспів.
15.04.2001р.
Згадай
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113121609349
Свидетельство о публикации №113121609349
Рецензии