Похмура осінь днів, залишить
На сердці сум своїх думок
Які тривожать і поринуть в тишу
Життя старого сторінок
День знов промок і омиває
Розпечену від сонця душу
Тривожний вітер завиває
Його від суму наче душить
Його свобода покарання
Омине листями дерев
Сльозами осені що з рання
Він завиваючи несе
Як зупинитись підійти
йому до неї не зірвавши
Осінніх сліз її листви
Навіки з нею об'єднавшись?
Осiнь
© Copyright: Кот Алекс, 2013
Свидетельство о публикации №113121501529
Свидетельство о публикации №113121501529
Рецензии