Ты знову ріжеш мою душу
Ножем своїх зимових фраз
Бентежиш ніжністю і тушиш
Але догрались! ...я погас
Не треба ні уваги, слів,
Побачень і твоїх "пробач"
Якщо біль в серці, онімів
То не почую більше, плач
Побичити сльозу, в долоні
Байдужий погляд,- не зуміє
Хоч ти одна і з білью в скронях
Але все згодом зразумэш
"А час лікує" - ти казала...
Тоді, хай він тебе, рятує!
Мені дасть сили шум, вокзалів,
Спасти хоч душу, що катують...
Ты знову рiжеш мою душу
© Copyright: Кот Алекс, 2013
Свидетельство о публикации №113121501462
Свидетельство о публикации №113121501462
Рецензии