(Пам’яті друга, талановитого
поета Олександра Педяша)
Що ти їй з своїм всесвітнім болем,
Що, скажи, вона тобі така?
І на борщ її рука фарбована
Обриває лавр з твого вінка...
(Із вірша Олександра Педяша
„Коли поетові за 40...”)
----------------------------------
Немає слів, щоб висловить образу.
О хитрий рід жіночий! Наш тиран!
Як боляче від тебе нам щоразу,
Коли „борщем” кінчається роман.
Учора говорила, що кохаю,
Сьогодні він для тебе просто нуль.
Тому, коли про Педяша читаю,
В душі кипить відраза до …каструль.
*
У поетів часто така доля:
Як у птаха: клітка або воля.
Гордість топчуть – а терпіти треба,
Бо без цього не побачить неба.
Допікає винну душу щем?
Ласуйте отруєним борщем,
До якого зрадницька рука
Кинула лаврового вінка...
Спiвчуття. Пародiя
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2013
Свидетельство о публикации №113121407517
Свидетельство о публикации №113121407517
Рецензии
Я была знакома с этим талантливым и неординарным человеком - А.Педяшем.Настоящий патриот и талантливый человек.Рано ушёл...Жаль! Спасибо за память о нём.
Маргарита Калион 02.03.2014 02:20 • Заявить о нарушении
Маргарита Калион 02.03.2014 02:20 • Заявить о нарушении
Спасибо и Вам, это был мой друг, мы даже вместе работали в телерадиокомитете.
Бурчак Ворожбянский 02.03.2014 21:49 Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 02.03.2014 21:49 Заявить о нарушении