Карапули-6 Запрошення на каву

***
Дух запашний охопив ціле місто,
Зранку бадьорість усім обіцяє,
Зерна розсипав духмяним намистом,
Й чашкою кави тебе спокушає.

***
Осінній день вітає голими гілками,
Туман глухий... І десь гелгочуть ґави,
Останні хризантеми пелюстками
шепочуть: "Йди скоріш до кави".

***
Місто ще спить. Лише вітер грайливий,
В голих гілках, серенади співає,
Сонце дрімає, а ранок дбайливо,
Будить і кавою всіх пригощає.

***
Вітаю графине! Чому ж бо мовчиш?
Чи може цей віршик тобі нецікавий?
Кінчай сумувати й сумління облиш.
Іди-но, сюди, разом вип’ємо кави.

***
Сибір морозом сповиває,
Колючим снігом засипає,
Ведмеді сплять, замовкли пташки,
Зігріє тільки кави чашка.

***
З кав’ярні вітерець духмяний,
Несе цей запах божим світом,
Неначе цуцик неслухняний,
Виля хвостом несамовито.

***
Стара кав’ярня, що на розі,
Привітливо нас кличе зранку,
Теплом зігріє на морозі,
Й подарить кави філіжанку.