Добридень всім, мене Діана звати.
Про себе дещо більше хочу розказати.
Студентка я , це всі ви добре знаєте.
Хто я в душі - уявлення не маєте.
Люблю я моду , як усі дівчата.
Люблю дітей , вони ж такі малята.
До церкви ходжу , вірю в Бога,
Близьким допомагаю у негоду.
І ця рутина так мене вбиває:
Що день за днем я марно проживаю.
Однак надію я ще в серці маю,
Що буду жити я в земному раї.
Мабуть, не збагнули ви моєї науки.
Подумали: ясно...і нащо це мутить?
А я вам скажу , що годі так жити,
Потрібно життя кардинально змінити.
З'являтимуться на дорозі ще й не такі перепони.
Але знайте - все це лиш щурячі перегони.
Захочеш - спритно обійдеш їх.
Стормозиш - в них же попадеш.
Люблю я , як не дивно, в майбутнє дивитись.
Тож перше у планах з держави ось змитись.
І розвиватись у руслі власного бажання.
Щоб потім принести Україні процвітання!
Сенс життя
© Copyright: Диана Данилишин, 2013
Свидетельство о публикации №113121401159
Свидетельство о публикации №113121401159
Рецензии