Мо свят
Дорожчого бути не може!!!
Вклоняюсь низенько я знов,
І славлю Величний мій Боже!
Це вічні святині людські,
Що тільки любов’ю збагненні,
Життя дарували батьки,
А Богом всі мрії здійсненні.
Українська рідна земля,
В полях золотистих зростила,
Впізнай мене ненько! - це Я!
Ти дала і радість, і крила.
Молюся..., сльоза на щоці,
Боюся, бо серцю ти мила.
Мої найдорожчі, святі,
Лиш кращого вам би хотіла!
Свидетельство о публикации №113121300930