Осенний снег
Борщагівку.
Вітер лютий зірве із тополі останній листок.
Він полине туди, де несе сухолист річка
Нивка.
Де б напитись тепла, хоч останній ковток?
Над ставком затремтять голим гіллям сумні
верболози.
Й б’ється хвиля об човен, що самотньо в
осиці стоїть.
Й на пожовклій траві підмерзлі росяні сльози
Укриває осінній непроханий сніг.
Сніг зітре з краєвиду осінню палітру,
І на ранок зима намалює біле буття.
Я під снігом загублю ще одну осінь,
До якої не знайду я вже вороття.
Свидетельство о публикации №113121206474