Л. Юферова-Зимовий вечiр- Зимний вечер
Разлился в небе тёплый терракот,
Где поле добрело до края, дремля,
Где мягко из-за облачных высот
Щекастый месяц всё глядит на землю.
Зима неслышно забрела во двор,
У жёлтых окон затаив дыханье,
Проник морозец в трубы словно вор
И нагло дым из дымоходов тянет.
Дрожит и воздух в блёсточках фольги-
И, кажется, что время тихо дышит.
Собачим воем, видно от тоски,
Тишь мёрзлая простор берётся вышить.
Бежит печаль по выступам яров,
Блуждают мыслей брошенные стаи,
Ночь, одолжив, качели у ветров,
Большие звёзды в тучи загоняет.
Оригинал http://www.stihi.ru/2013/12/08/10523.Л.Юферова.
Розлився в небі теплий теракот,
Де сонне поле добрело до краю,
Де м’яко із заобрійних висот
Щокатий місяць землю розглядає.
Нечутно в двір прокралася зима,
До жовтих вікон подихом припала.
Терпкий морозець комини пройма
І смокче дим із димарів зухвало.
Дрижить повітря в блискітках фольги –
Здається, час іде й тихенько дише...
Виттям собачим, видно, від нудьги
Мережить простір перемерзла тиша.
Збігає сум по виступцях ярів,
Думок блукають кинуті отари...
І тільки ніч на гойдалці вітрів
Зірки лапаті заганяє в хмари.
Свидетельство о публикации №113121103454
только без звезд. С теплом, +++))))
Людмила Степановна Небесная 02.02.2014 11:50 Заявить о нарушении