Колись було - втікав я від дівчат.
Тепер вони обходять стороною.
Мені б так, років двадцять п*ять назад -
З пониклою не йшов би головою.
У вічі б кожній дівчині дививсь.
Всміхався би, знайомився, вітався...
Дівок би, як життя своє любив,
До них би в стилі " Ретро " одягався!
Та не повернеш прожиті роки -
Вони злетіли швидко так і марно...
Пішли вже з світу і мої батьки,
А я один. Де ж доля моя гарна?
Нема в мене ні жінки, ні дітей,
Волосся сиве лиш і зморшки - не зібрати...
Задумався про це лише тепер,
Коли вже час і до могили мандрувати!
Колись було...
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2013
Свидетельство о публикации №113121000191
Свидетельство о публикации №113121000191
Рецензии
