Revolution

Як довго на серці боліло
І мов заніміла душа,
Та сталося, мабуть, диво,
Коли почалась війна.

На площі, що звемо Майданом,
Зібралося військо народне
І стало козацьким станом -
Відкритим, непереможним.

А ми не лягаєм спати
І слухаєм голос людей,
Що разом з нами навколо
Стоять за свободу ідей.

Нехай так буде і далі,
Й лунає голос Майдану,
Про що так довго мовчали,
Заковані у кайдани.

Нехай все колише вітер
Ті синьо-жовті стяги,
Немов у полі квіти
Й сердечні лікує рани.

А ми все удвох не спим
До пізньої кожної ночі
І заздримо тихо тим,
Хто дивиться правді в очі,

Хто з вітром про щастя говорить
І плаче, коли лиш радіє,
Улюблену справу робить,
О Боже, нам треба надія .

Нехай і надалі лунають,
Ті звуки п'янкої свободи,
І кожен тоді пізнає,
Що правильне діло робить.

А ми не лягаєм спати,
Закохані до нестями
Затамувавши подих
З щасливими почуттями,

І вітер колише наш прапор
Над нашими головами,
Нехай це навіки святом
Залишиться тільки між нами.

9.12.2013