Із слів натешу стріли,
Скерую в ворогів,
Хай вцілить в них уміло,
Мій справедливий гнів.
Нас розділяють вміло,
Вказівкою згори,
Народу ділять тіло,
На різні табори.
Політикам забава,
Кричати із трибун,
Пославши на розправу,
Людей за правий бунт
Політикам ж все рівно,
Їм гроші над усе,
Народ вірить наївно,
І їх на трон несе.
Народ не розуміє,
Що ворог – крикуни,
Що звуть себе – місії,
І прагнуть лиш війни.
Щоб брат пішов на брата,
За лозунги чужі,
Порадував цим ката,
Що точить вже ножі.
Одні хочуть в Європу,
А інші до Москви,
Тріщать чуби холопів,
Бо так народ наш звик.
Політики наш ворог,
Бо ділять хитро нас,
Наводять вміло морок,
Продовжують свій час.
Із слів натешу стріли,
Скерую в ворогів,
Хай вцілить в них уміло,
Мій справедливий гнів.
Iз слiв натешу стрiли
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113120900266
Свидетельство о публикации №113120900266
Рецензии
Юро, загалом правильно.Загалом... Бо вірш про політику не може бути аполітичним, як Ви те не намагаєтеся зробити. Вірю, що робити вибір - це ще й певною мірою обмежувати самого себе,від чогось відмовитися,чи,як кажуть: "відхреститися", а цього ж так не хочеццця! Тож і балансуємо часто між "тими" і "цими", та й першими отримуємо по нашій інтелігентній пиці і від "тих" і від "цих". Але доки автор не зробить свого вибору-визначення, йому буде постійно тяжко. З Новим Вас!
Олег Омелянчук 04.01.2014 12:52 • Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 04.01.2014 12:52 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.