Журавлине перо
Петру Івановичу Рузевич
Ти пам'ятаєш,тату,
(де ти є?),-
Як ти водив мене
На журавлинеє
весілля ?
Без музики і стрічок,
без застілля...
Ще небо ледь світало,
Прозоре
Журавлино-сіре небо
Над сонним
тихим
лугом у росі.
А я торкнулася
до тебе
(Мама вдома спала),
І свято вірила
В слова твої усі.
Ти був іще здоровий,
молодий,
вродливий
(Невідоме ще лихо),
Ти говорив мені
на вушко тихо,
Що буде той щасливий,
Хто принесе
пір'їну журавля
З весілля їхнього.
Заквітчана земля
Кохання журавлів
благословляла.
А я,ще крихітно-мала,
на все життя
Твої слова запам'ятала.
Ми затаїлись
у високій
Росяній траві,
Нас не боялись
Добрі, мудрі журавлі.
Мене мій добрий,
Мудрий тато обнімав,
І біля мене
журавейко
танцював.
І танцювали лугом
журавлі
в росі,
На ранішній зорі,
І ми щасливі всі...
Натанцювалися,
попарувалися,
Злетіли в небо журавлі,
А ми додому повераталися.
Вони мені перо
подарували,
І теж "На щастя" -
З неба проспівали.
Перо подав
І пояснив мені це
тато...
Щасливі,
Ми ішли до хати.
А там щаслива мама
тихо спала.
І щастя
всім
Того ще вистачало.
Давно вже тато
відлетів,
І мама посивіла.
Душею я багато вже
переболіла.
Давно вже загубилася
пір'їна
З весілля журавлів.
Я не дитина.
А щастя
не зоставило
мене.
Буває все,
Щасливе ісумне,
То сонце сяє,
То гроза,
і град січе.
Я відчуваю
татове плече,
І мамине тепло.
Моя сім'я,родина,
Бабуся і дідусь -
долоні теплі.
Оберега,батьківщина...
моє дитинство,
юність,
все оберігали,
І журавлі
весною
танцювали.
Ти чуєш,тату,
(де ти є?!),-
Благословення
Не згубилося твоє,
Я нелегке,
та маю щастя,
маю!
ПлачУ за нього,
ПлАчу і страждаю,
Борюся
і лечу,
перемагаю.
Любов
із журавлиного
весілля
Оберіга мене.
О,взагалі,любов,-
Ти наймогутніша
І правда,і повір'я.
Ти щастя
два крила:
Небесне і Земне:
Любов,
оберігай
мене....
Свидетельство о публикации №113120809118