Журбою оповита...

Я іду, журбою оповита,
Нібито до свіжої могили,
У саду, де ми хмільного літа
Келихи кохання пригубили.
І думки мої заполонили
Спогадів яскраві самоцвіти...

Плакали невтішно полонези
У рудій осінній заметілі,
Коли ми кохання хоронили.
Любі мої, яблуні, берези,
А тепер і ви осиротіли,
Листопаду переживши стреси...

2013


Рецензии
Нравится Ваша поэзия ! Особенно написанная на украинском языке !
Нежная она, лирическая , с привкусом тихой грусти и надеждой на светлое будущее.
С уважением.

Валентина Лысич   25.06.2014 18:12     Заявить о нарушении
Спасибо, Валентина! Приятно получить такую доброжелательную и квалифицированную рецензию. С уважением

Нила Волкова   25.06.2014 20:10   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.