Що Бог дав у дорогу-
Усе в торбу
Не плескаючи язиком зайве
Різний непотріб
Стоять мовчазні ковалі обабіч
Готуються теж в дорогу, у далеч
Принесла нам дівча молока із глека
Очі таки гарні ясні, як у грека
От і муляри й теслі до нас підійшли
«Браття ми з вами, в цю заметіль!»
Але найбільше селян - кріпаків
Дуже вже гнів в Душі накипів
Як дійти, достукатись до того пана
В пана варта чужа, нездоланна
За високі мури ховають свободу
Полонили радість простого народу
Трусяться бідолашні в палацах серця
Залізна епоха, добігла кінця
Людина має в щасті жити
Людина хоче єдине -
Світ свій любити
Приймай усе, що Бог даэ!
© Copyright: Владимир Болсун, 2013
Свидетельство о публикации №113120802375
Свидетельство о публикации №113120802375
Рецензии
