Крижопiльська Хронiка

Як дзеркало блищить ставок,
Ковзають плавно водомірки.
Погасла вже ранкова зірка
В чарівних зарослях гілок.

Ось рожевіє небокрай,
Пташиний спів день зустрічає,
Пастух корівок виганяє
Hа пасовище попід гай.

Легкий туман осів в долину,
Прозора пара над ставком.
Слідкую я за поплавком,
Ще мить - і тягну вже рибину.

Неспішно сонце мідне сходить,
Плюскоче короп в дивнім танці,
Чарівний запах ставка вранці
У сні до мене ще приходить.

                ІІ
Вже осінь листям шарудить,
Яскраві фарби, як ніколи.
Зібралась дітвора до школи,
Замріялась ясна блакить.

А в лісі вигуки гінців
Вселяють страх у звірину.
І, щоб добути свіжину,
Вдивляюсь пильно у приціл.

Мисливці раді полювати -
По кабану б"ють номера.
Темніє, вечір і "Пора",-
Лісник запрошує до хати.

Потріскує вогонь в печі,
І смажитться картопля з м"ясом.
А на столі горівка з квасом,
А в небі місяць уночі.


                ІІІ
Ocь теплий дощик моросить,
І краплі  падають з листочків.
Пора чудова для грибочків –
Опеньок повний кошик вмить.

Чарує око  ліс осінній,
Доріжка встелена листвою.
Скрізь пахне дубом і сосною,
Туман встає довколу синій.

Будинок причаївся в лісі.
В печі потріскують вже дрова,
На вішалці рушниця нова,
Та білка щось ховає в стрісі.

Вже сірий морок  поспішає
Зіркам відкрити двері в простір.
Заглянув повний місяць в гості,
Красуня-ніч всіх нас вітає.