Без тепла

Ти- вранішня роса
на моїх
 вустах,
солодко- прохолодна,
казкова
і проста.
І сонно так вночі
ніжнішії
 дощі
вмивають самоту
дівочої
душі.
Бриниш,немов струна
у серденьку
 моїм.
І пісня ожива,
 гучна, неначе грім.
А знаєш....ти-
мій дім.
Та вчасно я
втекла.
Бо серденько у нім,
вмирає без
тепла.


Рецензии