Криниця

         Королева Зима

Золоті вітрила хмар
Мчать за небокрай,
Золоті вітрила мрій
Мчать в далекий край,

Край дитинства і квіток,
Солов’їний край,
Де шумить оркестр дібров
І веселий гай.

Там давно мене нема,
Там лиш заметіль
Пісню люто завива
Про шалений біль,

Що в душі моїй трива
Стільки довгих літ…
-Ой, ти, лютая зима,
Королева бід,

Замети дороги всі
У моїй душі
До щасливої весни,
Де зостались ми.

Пам'ять снігом замети,
Серце в кригу скуй,
Зачаруй в два кольори
Різнобарв’я дум.

-Я б і рада це зробить,
Та вогонь пала
В серці твоїм, як весна
В розпалі буя.

Ти уб’еш в мені мене,
Серце спопелиш,-
Потечуть весни струмки
З талих рук моїх,

Біла шубка стане вмить
Як старий жупан,
І обличчю чарівним
Більше не бувать.

Не проси мене про це,
Не гніви мене,
Якщо правда є в тобі,
Час і твій прийде.

І пришпорила коня-
Тільки вдарив сніг
По обличчю мов батіг -
Неприступність літ…

                Березень 2013

         Зорі на долоні

Пелюстки кохання - пелюстки троянди -
Ніжний дотик серця до перлин душі.
Якщо хочеш щастя, вічної любові
В саму сутність світу навіки поринь.

Там горить-палає невгасимим сяйвом
Моє серце тихо серед вічних зір,
На долоні в Того, що і є Любов’ю,
Що і нас з тобою навіки створив.

                Травень 2013


         Надвечір’я

Надвечір’я. Падають зорі
В загадкову сутінь землі.
Свіжескошеним пахне хлібом
Вдалині мерехтять вогні.

Через поле здіймає руки
Велет-ліс у небесні світи.
Тіні дві біжать перед нами,
Повний місяць за нами іде.

Дві зорі нам в серця упали -
Запалало полум’я вночі, -
Поцілунок з’єднав навіки
Світле небо і сутінь землі.

Якщо ми не розтанемо в Ночі -
Ніч розтане в небеснім вогні.
Головне на небесній дорозі
Наготові тримати шаблі.

               Травень 2013            

         Криниця

Піду до криниченьки
Напитися водиці,
Піду шукать по лузі
Щасливого дитинства.

В водиці із криниці
Побачу рідне личко,
Таким як воно було
Років тому зо тридцять.

Защемить в серці туга
І біль прониже душу,
Розніс вітер повсюди
Всю кульбабу по лузі.

Розніс по всьому світу
Шалений вітер щастя.
Пустеля тільки всюди,
Бархани негараздів…
             ----
Водиця із криниці
Напоїть спраглу душу,
Веселий щебет пташок
Розгонить в серці тугу.

                Квітень 2013

       
         Видіння чарівне

Сутінки. Ледь видко твої руки од заграви -
Червоні обриси- видіння чарівне.
Все навкруги стихає - симфонія останнім
Акордом вечора бринить… і змовкло все.

Ніжний дотик- хвилі прокотились аж до серця,
Й стихли десь далеко в глибині душі, -
Впали зорі золоті, мабуть, із краю неба,
Бо в холоднім космосі жити не змогли,

Й, наче діти, притулились у твої долоні,
Та й затихли, засинаючи на них…

Зачарований, я свій тамую ледве подих,
Бо я знаю, хто картину цю створив…
                Листопад 2013