Душа мовчить...

Борис Смыковский
Душа мовчить,
Не вимовити болю,
Накопленого в темнії віки.
Чи дивляться на нас
            байдужі зорі,
Чи світить сонце,
            вуст не розтулить.
Лиш інколи,            
             коли повіє вітер,
Розкриє вікна,            
            в шибках забринить,
Душа співа,            
           і хоч журлива пісня,
Під небеса,
           мов птах, вона летить.
І знову тиша,
            осінь після літа,
Ідуть вночі холодні знов дощі.
Душа жива,
            шепоче вірші стиха.
Душа одна
            тоді, коли мовчить.


© Copyright: Борис Смыковский, 2013
Свидетельство о публикации №113120706939
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Борис Смыковский
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Борис Смыковский