Такий короткий вiк...
Така незнана стужа.
Такий жорстокий лік
І доля недолуга.
І тільки інколи,
Коли душа розкрита,
Підходить до воріт
Хтось у руках зі світлом.
Виходиш ти навстріч,
Запрошуєш у гості...
Лиш свічка мерехтить,
Лиш вітер в високості.
Свидетельство о публикации №113120706793