У вiдкрите вiкно...
бачу багряні вершини
пропливаючих хмар,
Мій будинок летить у вирій.
В сутінках синіх,
він спуститься на гору спочить.
А я піду по пасмах туманів
провідати ельфів,
Вони живуть там за прірвою.
І тільки чиясь
безпритульна душа
кружлятиме коло мене,
Чекаючи, що її покличуть.
А там угорі,
на золотих колісницях,
Зблискуючи зорями та піснями,
кудись подалося літо.
Свидетельство о публикации №113120705617