Ой, як стало сонячно,
Наче вже по раю Душа моя ходить.
-Пофарбуй мені крила!
- Просить мене хлопчик
З чистими очима.
Люди гинуть, гинуть,
З півдня тягне димом
І чимось моторошно-солодким.
І весь цей мій світ
Виблискує на сріблястих верхах церков,
Тужно і боляче стогне у скронях.
Життя - це вічне бажання щастя.
Як зробити щасливою
ту одну з сорока сороків царівен?
О, Боже, так сонячно,
Що очі спливають сльозами!
Ой, як стало сонячно...
© Copyright: Борис Смыковский, 2013
Свидетельство о публикации №113120705516
Свидетельство о публикации №113120705516
Рецензии