Жалieшся i плачеш на плечi...
Тобі здається – ти живеш у пеклі,
Свідомо,
мимовільно
знов грішиш,
Поволеньки ідешь собі до смерті.
А ти зробись підвладним висоті,
Серед небес живе твоє хай серце,
І вільним увійдеш в марнотний світ,
І благодать-любов чола торкнеться.
І сила, що незнано поведе,
Наснагу дасть
стерпіти страшні муки,
Підлоти хрест,
очищення вогнем;
Все ти пройдеш
во ім’я сяйва духу.
І лиш вікно, що ріже чорну ніч,
І голос, що дитину колисає,
Затримають на кількадесять літ,
Любов і воля разом не літають.
Свидетельство о публикации №113120608205
Наталья Сытник 06.12.2013 23:31 Заявить о нарушении