Порожнiй свiт...
лункий,
дзвінкий,
тривожний.
Тремтливе мерехтіння
по стіні.
У стелю колотитись,
впасти – можна,
А вирватись, пробитись в небо – ні!
Пали вогнем у світлі
крила божі,
Ласкавіш пустоти
згоряння вщент.
Дитячі очі,
так знайомо схожі
Нагадують з ікони знов про хрест.
Пройти Голгофу вільний в світі кожен,
Дорогу засвітивши до небес.
Лишь вітер над водою протріпоче,
Волоссям верби прошумлять дівочим,
Нічого не залишиш на землі,
Краплинами впаде
порожній світ,
Розіб’ється,
проллється,
продзюркоче,
Поплачеться
і стихне
на плечі.
Свидетельство о публикации №113120607054