Я наче кораблик в розбурханiм морi

Сердечно благодарю ТАТЬЯНУ КАМИНСКУЮ
за перевод стихов на украинский язык!
http://stihi.ru/2014/01/22/12354
*
Я наче кораблик в розбурханім морі,
де хвилі понурі в безмежнім просторі
здіймаються піною, грізно повстали —
вітрила повисли, на клоччя порвались.

Не можу у вихорі я залатати,
то ж хочу найшвидше в затишок потрапить.
Чому безтілесний вітрисько з зубами?
А прірва бездонна стає поміж нами...

У відповідь Світло мене наповняє,
я рештки життєвої сили збираю.
А Бог наді мною простер свої крила,
від смерті одвів і одвів від могили.

Тепер не лякають вітрила крилаті
загрозливі хвилі, неначе вар"ята*.
Під захистом Божим, в надії і в вірі
всі шторми здолають крилаті вітрила.

* вар"ята - слово галицького діалекту ук.мови,
означає "божевільний,несамовитий, ненормальний"

*
ОРИГИНАЛЫ:
*
По-русски

Я словно кораблик в бушующем море,
простор необъятный, угрюмые волны
вздымаются, пенятся в грозном изломе,
мой парус повис, мелко в клочья изорван.

Откуда у ветра бесплотного зубы? -
Мне в вихре круженья его не заштопать...
Что делать? Молю, чтобы стихло безумье,
и зев затворила бездонная пропасть.

Наполнились светом в ответ на усилья,
сошлись, неспособные к жизни остатки.
То Богом простёртые, лёгкие крылья
на них наложили свои отпечатки.

Теперь не пугают мой парус крылатый
угрозы ветров, волн бурлящих кипенье,
Под Божьей защитой, надёжной и свЯтой
преодолеваю любые волненья!

*
Па-беларуску
          
Я быццам караблік ў хвалюючым моры,
панурыя хвалі ў бязмежжы прасторы
ўздымаюцца пенай, з пагрозай паўсталі,
мой ветразь павіс, на кавалкі падралі.

Мне ў віхры кружэння яго не залаціць,
ды што ж мне рабіць? Каб ў зацішша патрапіць.
Чаму ж бесцялесны ты, вецер, з зубамі?
А прорва бяздонная ўжо паміж намі...

ў адказ на старанні Свет Божы лунае,
к жыццю ўжо няздольныя рэшткі збірае.
А Бог распрасцёр Свае лёгкія крылы,
ад смерці адвёў і адвёў ад магілы.

Цяпер не палохае ветразь крылаты
пагроза вятроў і шалёнства варята.
Пад Божай аховай надзейнай і святай
мой ветразь пакорыць яго, супастата.
*
В сборнике "Очи устремляю к небесам", стр. 31