Про коника

Борис Смыковский
Тихо    дишеш  мені
                у  розкриті  долоні,
Там   малесенький   коник
                принишкло  застиг.
А   тоді   як   підстрибне
                щосили   на  волю
Аж   потрапив   у   розсип
                каштанових   кіс.
Запищала! 
              Забився   у   відчаї   коник.
Як   же  заздрю   я, 
                конику   милий,  тобі!
Буду   дихать    у   вухо,
                розплутувать   довго,
Я   і   сам   полонений
                цілунків   твоїх.


© Copyright: Борис Смыковский, 2013
Свидетельство о публикации №113120509723
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Борис Смыковский
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Борис Смыковский