Не всміхайся ображено, серце моє,
Знову тріснуть обвітрені змучені губи.
Твоє хлипання сповнює серце вогнем
Знов шепочеш раз-по-раз,
що ти мене любиш.
Сонька-дрімка покличу маленька тобі
І малечі, що стука, що скоро вже буде.
Я вже знаю
чому наче куля наш світ,
Бо і ти, наче кулька,
уже, моя люба.
Не всмiхайся ображено, серце моe...
© Copyright: Борис Смыковский, 2013
Свидетельство о публикации №113120508919
Свидетельство о публикации №113120508919
Рецензии