Небо, ти навчи жити людей.
Щоб не вчились вони на помИлках.
Нових війн не складали модель.
Під ногами не ковзали омилки.
Щоби в серце не впали кліщі,
Коли молодість рине за сорок.
Тиша для в.язня стала віршем-
Й стеля відчула збочення сором.
Бігатня, пакування валіз -
люди не мають часу на себе.
Синтетичне усе, й оптимізм.
Час грозиться, розпушує гребінь...
Хтось кивне - причина всьому ГМО.
Інший підійме очі до неба-
Зафіксує супутник та НЛО,
Телескопом не розгаданий ребус...
...І лишень одиниці
.......... в небі побачать себе!
Там, у горi
© Copyright: Олексса, 2013
Свидетельство о публикации №113120507509
Свидетельство о публикации №113120507509
Рецензии