Ми брати!
Розділили вороги
Нас один від одного
І від нашої землі.
Щоб кров нашу пити,
І життя потоптати,
Щоб рабами зробивши
Не відкрили очі.
Рід наш вічний хотіли
Відірвати від богів,
Серце наше мріяли
Чорнотою висушити.
Чи не буде того!
Чуешь? Морок проходить.
Зірка кривава проклята
І її іржавий колір.
Сонце наше золоте,
Небо наше блакитне.
Ти брат в рідному краю,
Значить - більше не трусь!
Не змогли посварити,
Не зробив ворогами
І нехай тепер бачать -
Відроджується Русь!
Ми брати
© Copyright: Валентина Котогонова, 2013
Свидетельство о публикации №113120504883
Свидетельство о публикации №113120504883
Рецензии