Залишу на згадку...
Обійми палкіші, і пахощі ці вечорові...
Залишу на згадку. Хай серце, мов ватра палає.
А сонце схилилось на захід,- повільно згасає.
Шапки деревію запахли по рідному,- в гори
Покличе трембіта всіх тих, хто не прагне покори.
Сумує і плаче... В горах обізветься луною.
Величні, Карпати, відкрилася Вам я другою...
Мій сум це - дрібниці,вони наче вранішні роси.
І пахнуть любистком в ночі моє тіло і коси.
Найбільше ціную лише світанкові прикраси.
Який краєвид?! Як заходжу щодня до терраси.
І хмари висять, наче шапки на шпилях, смереки
Готують обійми вітрам, а поважні лелеки
Літають у небі малюючи коло за колом...
Хіба я забуду красу цю? Ні, знаю,- ніколи...
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
Свидетельство о публикации №113120504058
І фотографії сподобались. Та не бачу Карпат. Лише горбиста місцевість. Вас возили в гори?
Оксана Федишин 20.01.2014 15:00 Заявить о нарушении
Людмила Журавская 20.01.2014 15:42 Заявить о нарушении
Людмила Журавская 20.01.2014 15:46 Заявить о нарушении
Людмила Журавская 20.01.2014 17:44 Заявить о нарушении