Моя Украiно!!!

Ну що Україно, тепер побунтуєм?
Тепер і поплачемо разом, і посміємся.
Ми разом весь світ сколихнем і здивуєм,
але, от побачите, ми свого доб*ємся!

Ми знову як справжній народ,
Як то говориться "брат за брата".
Ми здійсним у країні переворот,
Не дамо нашу кров проливати!

Ми своє доведем не війною,
Наша зброя - це рідне слово.
Ми прийшли з ідеєю та метою
Та зі зрадженою землею святою.

Стоять юні революціонери,
в яких стомлене тіло та зморені душі
І так звані собі офіцери,
безмовні, жортокі, тупі і байдужі.

Це вам віддавали ордени та медалі?
За честь, за хоробрість і славу?
Зараз б*єте простолюд, а що далі?
Та станьте нарешті за рідну державу!

За ваших батьків, за дітей ваших рідних,
За Україну ставайте, прошу Вас!!!
Але лише лють на ваших обличчях негідних,
А в голосі зловіщий, безжалісний бас.

В вас не було ні сорому ані жалю,
Коли били дітей кийком і ногами.
Я лише на хвилинку собі уявлю,
Щоб ви були моїми батьками...

Вставай моя мила вкраїно!!!
Пробуджуй патріотизм у серцях!!!
Обтруси нарешті свої коліна!!!
Ми разом і до кінця!!