А зорi, мов дiти...

А  зорі,  мов    діти,  розбіглись    по  небу
І  щось  там  тихенько  щебечуть  собі,
Поблискують,  мружаться,  хмарки  тереблять,
І  сиплються,  сиплються  в  очі  тобі,
Грайливо  кружляють і серце  бентежать,
І  хвилею  котяться   сльози  та  сміх.
А  світ  даленіє  в  зникаючих   межах
Лиш  казок  шептання  колИсає  ніч…
І   ти  заспокойся,   боятись   не   треба,
То   дітоньки   Божі,  не  учні  твої,
Нехай  бешкетують та  падають з  неба,
В  тобі   хай  щасливі   запалять    вогні.


Рецензии
Які красиві порівняня :зорі, мов діти! Ви намалювали такий казковий вечір для коханої! Я у захваті!

Людмила Юферова   10.12.2013 23:27     Заявить о нарушении
Дякую. Воно окремо не так звучить, весь цикл прочитати, то краще.

Борис Смыковский   11.12.2013 02:55   Заявить о нарушении