Про100 жити в горах

Просто жити в горах. Карпатах, Андах або Гімалаях.
Я вибираю Альпи.
Прокидаюся рано від Сонця, засинаю коли сідає. Купаюся в льодяній купелі: в озері, де живуть форелі.
Бігаю босоніж по першому снігу, що випадає уже в жовтні
Просто живу в горах у дерев'яній хатині. Топлю її просто дровами, що наколов влітку. П'ю холоднючу воду з потічка, що струменить поруч: аж зашпори в зуби заходять, але від того стають міцніші.
Слухаю передзвін і знаю, що то корови пасуться аби ми могли скуштувати найкращого сиру в природі.
Часом спускаюсь в долину купити вина і хліба.
Знову підіймаюся в хижу. Зілля сухе розтираю в пучках. Замовляння свої шепочу, гвоздику беру, корицю і ставлю глювайн вариться на дуже вогні повільнім.
А потім його наливаю у термос п'ятилітровий.
Під вечір прийдуть друзі просто погомоніти.
Їх треба теплом пригостити.
Гарячий трунок і зілля найкращі в наш час гостинці.
Вино веселить розум. Стають слова смачними.
А образи барв набирають.
Як просто жити в горах, коли є люди добрі поряд.
Як важко мешкати в мегаполіснім лісі, коли довкола вовки у овечих шкурах.
Ти знаєш про це достеменно та вдіять нічого не можеш...