ТРОЯ И ТРОЕ Часть 1
Недавно при попытке прорыть прямой переход
с Арбатско-Покровской на Калужско-Рижскую
линию метро московские диггеры откопали
несколько дощечек, исписанных грамотой,
получившей у историков название "черты
и резы". Предлагаем читателю первый перевод
уникального документа эпохи Гомера,
проливающий свет на культурные связи
Древней Греции и Древней Руси.
Неизвестный автор (вещий Боян?)
воспроизводит моменты общения героев этого эпоса.
Перевод и литературная обработка:
Игорь Царев,
Евгений Дейк,
Михей Студеный
КАРТИНА 1 (вступление)
Боян (сидит за столом и режет):
Гнев свой умерь, о могучий и грозный Ярила!
Дай летописцу достойно дорезать табличку -
Вон уже сколько дощечек хороших испортил,
Будет ругаться жена - мол, дрова переводишь...
Глупая баба! А мне ради подвигов славных
Даже соседских поленниц ни щепки не жалко!
Давеча старый Илья снова вспомнил о Трое,
Надо рассказы его занести на скрижали.
Байки бойцов престарелых - опора плохая,
Но ведь источник живой - не считать же Гомера!
Этот слепец до того исказил всю картину,
Что для ребят ни гекзаметра в ней не осталось!
Помнит ли кто, почему именуется «Троей»
Греческий город, а битва прослыла «троянской»?
Знайте, что так их назвали в честь русских героев,
Троица коих там ратный бедлам учинила!
Силу мне дай, о могучий и грозный Ярила!
Я без утайки сейчас пропою, как всё было:
Сказ свой начну же с того, как к Илье на рассвете
Прибыл гонец от пирата-царя Одиссея...
Шесть часов утра до войны.
Терем Муромца. Стук в дверь.
Муромец:
Нюр! Мне в лом слезать с печи –
Кто щеколдою бренчит?
Не бродяги ль скоморохи
На халявные харчи?
Муромцева Анна:
Там в кольчужке боевой
Иноземный вестовой
Говорит – от Одиссея.
На конверте – адрес твой.
Ентот гусь (каков пижон!)
Говорит, что ты должон
По взаимодоговору
Лезть куда-то на рожон.
Илья Муромец (читая письмо):
Нюр, будь другом – посмотри
Где сейчас богатыри.
Намекни, мол – выпал случай
Поглазеть на остров Крит,
Русской силушкой блеснуть!
Пусть трезвеют как-нибудь,
Облачаются в доспехи
И – на пристань держат путь.
Мы втроём любых врагов
Враз избавим от долгов…
Да, и напеки, Анюта,
Нам в дорожку пирогов!
(появляется Попович,
под глазами круги)
Алеша Попович:
Что за шум у вас с утра?
Похмеляться не пора?
Мы ж вчера с Добрыней бражки
Потребили три ведра!
Мне б сейчас кваска бадью…
Али пасть на попадью –
А не то с тоски похмельной
Окочурюсь, и адью…
Муромцева Анна:
Не поспать тебе, милок,
А скакать без задних ног –
Глянь, что нынче чужеземец
Нам с Илюшей приволок.
Пакт какой-то – чепуху.
Главно дело – ху из ху?
Особливо – кто Елена?
Говори, как на духу!
Илья Муромец:
Ты чего – ревнуешь, Нюр?
Нет, видали этих дур?
Сей докУмент был составлен
До тебя – имей в виду.
Я могу провесть ликбез.
Лёх, представь такой разрез:
Вот, к примеру, мою Нюрку
Взял и выкрал некий бес.
Ведь естественно вполне –
Ты придёшь на помощь мне,
Дабы возвернуть Анютку
Потерпевшей стороне?
Муромцева Анна:
Ой, умора, слышал, Лёш?
Прям, желающие – сплошь!
(Илье):
Кто ж отважится на дерзость,
Если рядом ты живёшь?
Попович:
Что, Илья, опять война?
Так она нам мать родна.
Щас объявится Добрыня,
И - командуй: в стремена!
(появляется Добрыня, сурьезный
и задумчивый)
Добрыня Никитич:
Вам бы только воевать!
Силы некуда девать?
Лучше б в баньку завалиться,
Али в Нюркину кровать...
Али, если по уму,
Можно погулять в Крыму -
И с татарами сразиться,
И покушать бастурму.
Нет, опять их манит, мля,
Закордонная земля.
Патриоты, елы-палы,
Лишь бы дальше от Кремля...
Илья Муромец:
Хэй! Отставить матюки!
Представленьям вопреки
Тут до Крита – три недели,
Если дунуть напрямки
И ещё (поди-ка, мать,
Пропитание изладь!)
У гречанок, Брыня, ножки –
Во! – по саму рукоять!
А точёные носы!
А кудрявые власы!
А такой, как у Елены –
Не быват ваще красы!
Добрыня Никитич (задумчиво-мечтательно):
Экий ты, Илья, плейбой!
Ладно, ладно, Бог с тобой!
Возражать - себе дороже,
Будет басурманам бой.
Ты, Алеша, шлем протри
И снаружи и снутри...
Да, мы трое эту Трою
Обломаем дня за три!
Илья Муромец:
За три дня – какой резон?
Там же бархатный сезон.
Ныне властвует в Иолке
Мой приятель – царь Язон.
Сокрушался сколько раз –
Что, Илья, не кажешь глаз?
Приезжай, подебоширим –
Здесь никто нам не указ.
Добрыня Никитич:
Да... на нюркиных харчах
Что-то ты, Илья, зачах.
Вон - уже косая сажень
Помещается в плечах.
Али правда, гой еси,
Как клевещет Би-би-си -
Не осталось больше силы
Богатырской на Руси?
Муромцева Анна (собирает
харчи и размышляет вслух):
Вот принес же грек аврал!
Брыня счас нарочно врал,
Будто исхудал Илюшка -
Сражена я наповал!
Пили б меньше – не ослаб!
А они – еще про баб,
Дескать, бабы там красивше,
И у ног другой масштаб...
С ними, что ль, поехать уж?
Спрятать косу в каляпуш...
Про инкогнито навряд ли
Мой додумается муж!
Добрыня Никитич (озабоченно):
Эй, Попович! Ты, иль я,
Или, может, ты, Илья,
Кто в трусах заначку спрячет
От заморского жулья?
Говорили мне приват –
Там народ жуликоват.
На ходу подковы срежут -
Сам же будешь виноват.
Илья Муромец:
Не, я пас. Суди, браток –
Нюрка мне шитьё порток
Этих, как его... «семейных» -
Ставит, дура, на поток.
А деньжата ж – в кругляшах.
Ай не сдержатся в мошшах?
Растеряю по дороге –
И не станет ни шиша.
Добрыня Никитич:
Н-да... Промблема хоть куда.
Не скажу, чтобы - беда,
Но без грошей, как известно,
Ни туда и ни сюда.
Особливо - на войне,
На троянской - так втройне.
Глупо ехать без валюты
В иноземное турне.
Илья Муромец:
Во, завёлся богатырь!
Впору нюхать нашатырь.
Ты возьми, да те червонцы
Сам куда-нить примастырь!
Алёша Попович:
Что ж нам, ехать без грошей
Покормить заморских вшей?
За одни такие мысли
Сразу надоть гнать взашей!
Илья Муромец:
Гнать взашей – немудрено.
Там без денег худо, но
У Язона есть барашек –
Называется руно.
Не поверите вы мне –
Все шерстинки в том руне
Из червонных золотинок –
И везде в большой цене.
Добрыня Никитич:
А найдется доброхот,
Чтоб спонсировать поход?
Пусть пришлет за нами катер,
Можно даже - пароход.
Илья Муромец:
На, письмишко перечти.
Я о нём забыл почти –
Всё оплачено, робяты,
Мы от рая – в полпути!
Что ж ты квелый как пырей,
Ну, давай читай скорей!
Особливо ту страницу,
Где про нас, богатырей...
(Продолжение следует)
ТРОЯ И ТРОЕ три автора Часть 1
© Copyright: Игорь Царев, 2013
Свидетельство о публикации №113120307126
Свидетельство о публикации №113120307126
Рецензии
Совершенно случайно попав на эту страницу, не мог остаться равнодушным и попытался (имея уже некоторый опыт в подобных делах) сделать перевод на украинский язык (естественно, не из коммерческих или амбициозных, а сугубо из творческих соображений). Пока сделал перевод только первой части, за остальное, по возможности, возьмусь только при отсутствии возражений с Вашей стороны... Итак:
ТРОЯ І ТРОЄ Частина 1 (вільний переклад П.Голубкова)
КАРТИНА 1 (вступ)
Нещодавно при спробі прорити прямий перехід з Арбатсько-Покровської на Калужско-Ризьку лінію метро московські діггери відкопали кілька дощечок, списаних грамотою, що отримала в істориків назву "риси і рези ". Пропонуємо читачеві перший переклад унікального документа епохи Гомера, що проливає світло на культурні зв'язки Стародавній Греції і Древньої Русі. Невідомий автор (віщий Боян?)відтворює моменти спілкування героїв цього епосу.
Переклад і літературна обробка:
Ігор Царьов,
Євген Дейк,
Михей Студений
Боян (сидить за столом і ріже):
Гнів свій вгамуй, о могутній і грізний Ярило!
Дай літописцю дорізати гідно табличку -
Он, зіпсував вже я скільки дощечок хороших,
Лаятись буде дружина - мовляв, дрова ти ж переводиш...
Баба дурна! А мені задля подвигів славних
Дров не шкода ні тріски всіх дровітень сусідських!
Знову згадав дід Ілля нещодавно про Трою,
Розповідь треба занести його на скрижалі.
Знаю, бійців престарілих байки – то опора погана,
Але ж джерело живе - не шукати ж Гомера!
Цей бо сліпець вже до того спотворив картину,
Що ні гекзаметра хлопцям в ній не залишилось!
Хто пам'ятає, чому іменується «Троя»
Місто те грецьке, а битва та зветься «троянська»?
Знайте, назвали на честь їх російських героїв,
Трійця яких там військовий бедлам учинила!
Силу мені дай, о могутній і грізний Ярило!
Зараз я вже проспіваю про те, як було все:
Сказ свій почну з того, як до Іллі на світанку
Стукнув гонець від пірата-царя Одіссея...
Шість годин ранку до війни.
Терем Муромця. Стук у двері.
Муромец:
Нюр! В лом злазити з печі -
Хто там клямкою бряжчить?
Чи бродяги, скоморохи
На халявні на харчі?
Муромцева Анна:
Там в кольчужці бойовій
Іноземний вістовий
Каже, що від Одіссея.
На конверті - індекс твій.
Цей гусак (який піжон!)
Каже, ніби ти «должон»
За взаімодоговором
Лізти на якийсь «рожон».
Ілля Муромець (читаючи листа):
Нюр, будь другом - подивись
Де богатирі вляглись.
Натякни, мовляв - нагода
Взяти острів Крит кажись,
Силою Русі блиснуть!
Тверезійте як-небудь,
Одягайтесь в обладунки
І - на пристань в добру путь.
Будь-яких ми ворогів
Втрьох – позбавим від боргів...
Напечи на трьох, Анюта,
Нам в доріжку пирогів!
(Появляється Попович,
під очима кола)
Альоша ПОПОВИЧ:
З ранку що за шум у вас?
Похмелятись ще не час?
Бо з Добринею ми бражки
Три відра спожили враз!
Зараз би кваску бадью...
Чи лягти на попадю -
Від похмільної бо туги
Окочурюся, й адью...
Муромцева Анна:
Ні, милок, тут спати - гріх,
От, скачи без задніх ніг -
Глянь, що нині той чужинець
Нам з Иллєю приволік.
Пакт якийсь – їй-богу – тьху!
Тут важливо - ху із ху?
Особливо - хто Олена?
Говори, як на духу!
Ілля Муромець:
Ти чого - ревнуєш, Нюр?
Ні, ви бачили цих дур?
Цей докУмент – стародавній,
Ще до тебе – все ажур.
Проведу лікбез, зберись.
Льох, такий сюжет, дивись:
Ось, наприклад, мою Нюрку
Взяв і викрав біс якийсь.
То ж природно, в цій війні -
Допомоміг би ти мені,
Возвернути щоб Анютку
Потерпілій стороні?
Муромцева Анна:
Ой, умора, Льоша, чув,?
Прям, охочих – не зліічУ!
(Іллі):
Хто ж піде на цю зухвалість,
Якщо поруч ти, і чу?
ПОПОВИЧ:
Що, Ілля, вже знов війна?
Мати рідна нам вона.
З'явиться ось-ось Добриня,
І - командуй: в стремена!
(З'являється Добриня, сурйозний і замислений)
Добриня Микитич:
Вам би тільки воювати!
Сили нікуди дівати?
Краще б в баньку завалитись,
Чи на Нюркіни полаті...
А, якщо по розуму,
Погуляти по КримУ -
І з татарами побитись,
І поїсти бастурму.
Ні, їх знову вабить, мля,
Закордонна десь земля.
Патріоти, йоли-пали,
Аби далі від Кремля...
Ілля Муромець:
Хей! Кінчайте матюки!
І не бійтесь, мужики:
Тижні три всього до Криту,
Якщо дути напрямки,
І ще (ти піди-но, мать,
Хлопцям прожиток ізладь!)
У гречанок, Бриня, ніжки -
Во! - По саму рукоять!
А точені їх носи!
Кучеряві волосИ!
А такої, як в Олени -
Не бувало ще краси!
Добриня Микитич (задумливо-мрійно):
Ну, Ілля, ти і плейбой!
Ну, гаразд вже, Бог з тобой!
Тут базар - собі дорожче,
Буде бій священий той.
Льоша, ти шолом протри
Трохи зовні і знутри...
Так, ми троє вражу Трою
Уговтаєм днів за три!
Ілля Муромець:
За три дні - який резон?
Оксамитовий сезон.
А панує у Іолку
Приятель мій - цар Язон.
Він журився кожен раз -
Що ж очей не кажеш в нас?
Приїжджай бешкетувати -
Тут ніхто нам не указ.
Добриня Микитич:
Так ... на Нюркіних харчах
Щось, Ілля, ти вже зачах.
Он - косий вже майже сажень
Поміщається в плечах.
Чи то правда, гой єси,
Як клевеще Бі-бі-сі -
Не залишилося сили
Богатирської в Русі?
Муромцева Анна (збирає харчі і розмірковує вголос):
Ось приніс же грек аврал!
Бриня хитро тут брехав,
Ніби зовсім схуд Илюшка -
Я Убита наповал!
Пили б менше - не ослаб!
А вони - ще і про баб,
Мов, там баби красивіше,
Інший і в їх ніг масштаб...
От, їй-бо, хоч з ними руш,
А косу - у каляпуш...
Про інкогніто навряд чи
Чоловік дізнатись дюж!
Добриня Микитович (заклопотано):
Гей, Попович! Ти, чи я,
А чи, може, ти, Ілля,
Хто заначку десь сховає
Від чужого шахрая?
Говорили тут приват -
Там народ шахраюват.
На ходу підкови зріжуть -
Сам же будеш винуват.
Ілля Муромець:
Ні, я пас. Суди, браток -
Нюрка вже шиття порток
Цих - ну, як його... «сімейних» -
На потік тут ставить, ОК.
Грошенята ж - в кругляшах.
Як не втримаю в мошшах?
Розгублю їх по дорозі -
І - ні дулі, справа - швах.
Добриня Микитич:
М-да... Промблема хоч куди.
Не скажу, щоб верх біди,
Та без грошей, як відомо,
Ні туди і ні сюди.
Особливо - на війні,
На троянській – втричі ні.
Нерозумно - без валюти
В іноземному турнІ.
Ілля Муромець:
От, завівся богатир!
Он, понюхай нашатир.
Ти візьми, всі ті червінці
Сам кудись там примастирь!
Альоша ПОПОВИЧ:
Що ж нам, їхати без грошей
Годувати там вошей?
За одні думки такі вже
Гнати треба в той… «взашей»!
Ілля Муромець:
Гнати в шию – не дано.
Без грошей війна ж - лайно
У Язона є баранчик -
Називається руно.
Не повірите ви мені -
Всі шерстинки в тім руні,
Що з червоних золотинок -
У великій скрізь ціні.
Добриня Никитич:
Знайдеться чи «доброхіт»,
Щоб спонсорував похід?
Хай пришле за нами катер,
Можна навіть - теплохід.
Ілля Муромець:
На, оце перечитай.
Я ж забув, то ж нагадай -
Все оплачено, хлоп'ята,
Ми - на півпуті вже в рай!
Що ж ти кволий як пирій,
Ну, давай - читай, не мрій!
Особливо ту сторінку,
Де про нас, про трьох… Мерщій!..
Петр Голубков 16.06.2015 10:21 • Заявить о нарушении
ТРОЯ І ТРОЄ Частина 1 (вільний переклад П.Голубкова)
КАРТИНА 1 (вступ)
Нещодавно при спробі прорити прямий перехід з Арбатсько-Покровської на Калужско-Ризьку лінію метро московські діггери відкопали кілька дощечок, списаних грамотою, що отримала в істориків назву "риси і рези ". Пропонуємо читачеві перший переклад унікального документа епохи Гомера, що проливає світло на культурні зв'язки Стародавній Греції і Древньої Русі. Невідомий автор (віщий Боян?)відтворює моменти спілкування героїв цього епосу.
Переклад і літературна обробка:
Ігор Царьов,
Євген Дейк,
Михей Студений
Боян (сидить за столом і ріже):
Гнів свій вгамуй, о могутній і грізний Ярило!
Дай літописцю дорізати гідно табличку -
Он, зіпсував вже я скільки дощечок хороших,
Лаятись буде дружина - мовляв, дрова ти ж переводиш...
Баба дурна! А мені задля подвигів славних
Дров не шкода ні тріски всіх дровітень сусідських!
Знову згадав дід Ілля нещодавно про Трою,
Розповідь треба занести його на скрижалі.
Знаю, бійців престарілих байки – то опора погана,
Але ж джерело живе - не шукати ж Гомера!
Цей бо сліпець вже до того спотворив картину,
Що ні гекзаметра хлопцям в ній не залишилось!
Хто пам'ятає, чому іменується «Троя»
Місто те грецьке, а битва та зветься «троянська»?
Знайте, назвали на честь їх російських героїв,
Трійця яких там військовий бедлам учинила!
Силу мені дай, о могутній і грізний Ярило!
Зараз я вже проспіваю про те, як було все:
Сказ свій почну з того, як до Іллі на світанку
Стукнув гонець від пірата-царя Одіссея...
Шість годин ранку до війни.
Терем Муромця. Стук у двері.
Муромец:
Нюр! В лом злазити з печі -
Хто там клямкою бряжчить?
Чи бродяги, скоморохи
На халявні на харчі?
Муромцева Анна:
Там в кольчужці бойовій
Іноземний вістовий
Каже, що від Одіссея.
На конверті - індекс твій.
Цей гусак (який піжон!)
Каже, ніби ти «должон»
За взаімодоговором
Лізти на якийсь «рожон».
Ілля Муромець (читаючи листа):
Нюр, будь другом - подивись
Де богатирі вляглись.
Натякни, мовляв - нагода
Взяти острів Крит кажись,
Силою Русі блиснуть!
Тверезійте як-небудь,
Одягайтесь в обладунки
І - на пристань в добру путь.
Будь-яких ми ворогів
Втрьох – позбавим від боргів...
Напечи на трьох, Анюта,
Нам в доріжку пирогів!
(Появляється Попович,
під очима кола)
Альоша ПОПОВИЧ:
З ранку що за шум у вас?
Похмелятись ще не час?
Бо з Добринею ми бражки
Три відра спожили враз!
Зараз би кваску бадью...
Чи лягти на попадю -
Від похмільної бо туги
Окочурюся, й адью...
Муромцева Анна:
Ні, милок, тут спати - гріх,
От, скачи без задніх ніг -
Глянь, що нині той чужинець
Нам з Иллєю приволік.
Пакт якийсь – їй-богу – тьху!
Тут важливо - ху із ху?
Особливо - хто Олена?
Говори, як на духу!
Ілля Муромець:
Ти чого - ревнуєш, Нюр?
Ні, ви бачили цих дур?
Цей докУмент – стародавній,
Ще до тебе – все ажур.
Проведу лікбез, зберись.
Льох, такий сюжет, дивись:
Ось, наприклад, мою Нюрку
Взяв і викрав біс якийсь.
То ж природно, в цій війні -
Допомоміг би ти мені,
Возвернути щоб Анютку
Потерпілій стороні?
Муромцева Анна:
Ой, умора, Льоша, чув,?
Прям, охочих – не зліічУ!
(Іллі):
Хто ж піде на цю зухвалість,
Якщо поруч ти, і чу?
ПОПОВИЧ:
Що, Ілля, вже знов війна?
Мати рідна нам вона.
З'явиться ось-ось Добриня,
І - командуй: в стремена!
(З'являється Добриня, сурйозний і замислений)
Добриня Микитич:
Вам би тільки воювати!
Сили нікуди дівати?
Краще б в баньку завалитись,
Чи на Нюркіни полаті...
А, якщо по розуму,
Погуляти по КримУ -
І з татарами побитись,
І поїсти бастурму.
Ні, їх знову вабить, мля,
Закордонна десь земля.
Патріоти, йоли-пали,
Аби далі від Кремля...
Ілля Муромець:
Хей! Кінчайте матюки!
І не бійтесь, мужики:
Тижні три всього до Криту,
Якщо дути напрямки,
І ще (ти піди-но, мать,
Хлопцям прожиток ізладь!)
У гречанок, Бриня, ніжки -
Во! - По саму рукоять!
А точені їх носи!
Кучеряві волосИ!
А такої, як в Олени -
Не бувало ще краси!
Добриня Микитич (задумливо-мрійно):
Ну, Ілля, ти і плейбой!
Ну, гаразд вже, Бог з тобой!
Тут базар - собі дорожче,
Буде бій священий той.
Льоша, ти шолом протри
Трохи зовні і знутри...
Так, ми троє вражу Трою
Уговтаєм днів за три!
Ілля Муромець:
За три дні - який резон?
Оксамитовий сезон.
А панує у Іолку
Приятель мій - цар Язон.
Він журився кожен раз -
Що ж очей не кажеш в нас?
Приїжджай бешкетувати -
Тут ніхто нам не указ.
Добриня Микитич:
Так ... на Нюркіних харчах
Щось, Ілля, ти вже зачах.
Он - косий вже майже сажень
Поміщається в плечах.
Чи то правда, гой єси,
Як клевеще Бі-бі-сі -
Не залишилося сили
Богатирської в Русі?
Муромцева Анна (збирає харчі і розмірковує вголос):
Ось приніс же грек аврал!
Бриня хитро тут брехав,
Ніби зовсім схуд Илюшка -
Я Убита наповал!
Пили б менше - не ослаб!
А вони - ще і про баб,
Мов, там баби красивіше,
Інший і в їх ніг масштаб...
От, їй-бо, хоч з ними руш,
А косу - у каляпуш...
Про інкогніто навряд чи
Чоловік дізнатись дюж!
Добриня Микитович (заклопотано):
Гей, Попович! Ти, чи я,
А чи, може, ти, Ілля,
Хто заначку десь сховає
Від чужого шахрая?
Говорили тут приват -
Там народ шахраюват.
На ходу підкови зріжуть -
Сам же будеш винуват.
Ілля Муромець:
Ні, я пас. Суди, браток -
Нюрка вже шиття порток
Цих - ну, як його... «сімейних» -
На потік тут ставить, ОК.
Грошенята ж - в кругляшах.
Як не втримаю в мошшах?
Розгублю їх по дорозі -
І - ні дулі, справа - швах.
Добриня Микитич:
М-да... Промблема хоч куди.
Не скажу, щоб верх біди,
Та без грошей, як відомо,
Ні туди і ні сюди.
Особливо - на війні,
На троянській – втричі ні.
Нерозумно - без валюти
В іноземному турнІ.
Ілля Муромець:
От, завівся богатир!
Он, понюхай нашатир.
Ти візьми, всі ті червінці
Сам кудись там примастирь!
Альоша ПОПОВИЧ:
Що ж нам, їхати без грошей
Годувати там вошей?
За одні думки такі вже
Гнати треба в той… «взашей»!
Ілля Муромець:
Гнати в шию – не дано.
Без грошей війна ж - лайно
У Язона є баранчик -
Називається руно.
Не повірите ви мені -
Всі шерстинки в тім руні,
Що з червоних золотинок -
У великій скрізь ціні.
Добриня Никитич:
Знайдеться чи «доброхіт»,
Щоб спонсорував похід?
Хай пришле за нами катер,
Можна навіть - теплохід.
Ілля Муромець:
На, оце перечитай.
Я ж забув, то ж нагадай -
Все оплачено, хлоп'ята,
Ми - на півпуті вже в рай!
Що ж ти кволий як пирій,
Ну, давай - читай, не мрій!
Особливо ту сторінку,
Де про нас, про трьох… Мерщій!..
Петр Голубков 16.06.2015 10:21 • Заявить о нарушении
Петр! Я - за! У меня постепенно набираются переводы стихов Игоря на украинский, но "Трою" еще не переводили. Как оказалось, она на украинском прекрасно звучит :), могу утверждать это, поскольку знаю язык (родилась и 17 лет прожила в Западной Украине).
Так что - зеленый свет! Только прошу не забывать писать мне о дальнейшем продвижении на этой стезе .
С теплом,
Ирина
Игорь Царев 16.06.2015 17:56 Заявить о нарушении
Так что - зеленый свет! Только прошу не забывать писать мне о дальнейшем продвижении на этой стезе .
С теплом,
Ирина
Игорь Царев 16.06.2015 17:56 Заявить о нарушении
Спасибо за отклик, попытаюсь продолжить и, по мере готовности, опубликовать в комментариях на соответствующих страничках. А заодно посмотрю в своих архивах, где, по-моему, уже были переводы на украинский каких-то стихов Игоря.
Удачи!
Петр Голубков 16.06.2015 19:13 Заявить о нарушении
Удачи!
Петр Голубков 16.06.2015 19:13 Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.