На пуантах юна балеринка
Бабиного літа павутинка.
Вся тендітна, ніжна, аж прозора,
А дитяча мрія - неозора!
Світять нею волошкові очі:
Примою Большого стати хоче!
Ще дитина, та не зна спочину:
Зала, дзеркала, станок. Години...
Біль перемагаючи й утому,
Пізно повертається додому.
Над підручником вночі зімкнуться вії...
На пуантах, спИна стрункою - вперед, до МРІЇ!
Свидетельство о публикации №113120311386