Прикро

Так прикро мені, аж до сліз,
не хочеться вірші писати…
неначебто в душу заліз
і крутить диявол пархатий.
Такий написати би вірш,
мов – сніг і червоні корали,
щоб плакали люди здебільш
або від душі реготали.
Бо слово вагоме – п’янке,
криниця немов біля хати.
Коли ж не виходить таке,
для чого папір марнувати.


Рецензии
Юрію, іноді дійсно буває важко віднайти те "слово вагоме – п’янке", що хвилювало би кров та змушувало б серце калатати сильніше від народжених ним, цим словом, вражень. Натхнення!
З повагою,

Олеся Максимовская   28.12.2013 12:06     Заявить о нарушении
Щиро вдячний за суттєвий відгук.
З наступаючими святами!
Юрій Ош

Юрий Ош   29.12.2013 22:38   Заявить о нарушении
Вас також, Юрію, зі святами! Нехай новий рік принесе багато добрих подій та творчих успіхів!
З повагою,

Олеся Максимовская   29.12.2013 22:42   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.