Причинна

Татьяна Дудка
Коханий мій, я більше так не можу.
Не варто було тебе малювати.
Ще більше в тебе закохалась.
Тепер ввижається твоє обличчя всюди...
Боже, я, мабуть, причинна...
Я, мабуть, вже не в собі,
Не тямлю, тільки відчуваю...
Тебе...Повсюди...Коло себе...
Навкруги...Знов...Коло себе...
Я чую ніжний шепіт губ,
І блиск очей, немов двох зірок,
Найтяжчі кайдани - обійми -
Навколо серця - твоїх рук.
О, Боже, я не можу їх порвати,
Як не намагалсь...
Вони, мабуть, залізні, - твої руки...

28.04.03


© Copyright: Татьяна Дудка, 2013
Свидетельство о публикации №113120201136
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татьяна Дудка
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Татьяна Дудка