Холодом срібла постріл у груди —
Наздогнали дві кулі, зупинивши биття.
Клацнув гачок: "розірвати", "забути"
Ні хвилі пощади до слів каяття.
Розчинились у шумі спогадів хмари,
Між сіри та диму розірвані вщент.
Розвіяні вітром надії примари,
Наголос на першу, чи на другу акцент?
І завтра ніхто не прикриє сльозою,
Не скаже "в дорогу" теплі слова.
Не назве на ім’я, цих прикритих росою,
Ще учора живих — тих, що забрала імла.
2 грудня 2013 р.
Два выстрела
© Copyright: Искандер Соулшайн, 2013
Свидетельство о публикации №113120211113
Свидетельство о публикации №113120211113
Рецензии