О четвертiй
Зводять ялинку червону,
Ковзанка кров’ю залита,
Б’ють, мов гестапівці, «клони»,
Гімном стрічають їх діти.
Лине з сердець «Ще не вмерла…»,
Варвари гилять кийками,
Ненависть ллється із жерла…
Стогне дівча… кличе маму…
Падають діти додолу,
Тварі дубасять лежачих.
Юнь ладна вмерти за волю -
Кров на асфальті гаряча…
Влада шикує в палацах,
Радо смакує новини,
Совість продали паяци -
Звірі в подобі людини.
З раю створили корито,
Як саранча налетіли,
Рила огидливо-ситі…
Руки в краян засвербіли...
Море пливе на майдани,
Гнівом народним клекоче,
Скине громада кайдани…
Волею ясняться очі…
Свидетельство о публикации №113120210126