Ми нац я

Ми нація.., в якої руки скуті,
Закриті очі, вуха та роти.
Ми є безвольними посуті,
Бо нами правлять кланові роди.
А слово рідне непочуте,
Та часу безліч згаяно дарма.
Потрібно, все з нуля почати,
Аби здолати світові шторми.

Нехай бринить сльоза за волю,
Здригнеться серце від тривог.
Я у небес одне слівце замовлю,
Най боротьба свята трива.
Ми не скорилися покірно долі,
Та не змирились з владою грошей.
Хоч опинились раптом люди долі,
З колін устати,- буде наш рушій.

Терпіння линва увірвалась врешті,
Тягар порібно скинути з плечей.
Зламати розбрату високі башти,
Сягнути розумом простих речей.
Немає, в кривди та недолі правди,
І острах нам не перейти убрід.
Якщо ми будемо мовчати завжди,
Ніколи не ступити кроку уперед.

Блищить в очах свободи вітер,
Він дме з бескидів диких гір.
І Україна в перемогу вірить,
Суворим деспотам наперекір.
За ідеал суспільної країни,
За власну долю і свій добробут.
Ми не допусим грізної руїни,
Поділені шляхами перепуть...
Сергій Мат