Солодка нiч

…В глибокому сні потонуло село,
      замовкло усе. Тільки, зрідка, корова
зітхне у хліву. Та квартет цвіркунів
      виспівує світу нічну колискову.
Варення сливового свіжого дух
      солодкими хвилями в темряві лине.
Снодійне в ефір світовий додає,
      щоб спали міцніше щасливі родини.

А в небі палає багаття зірок
     які, мов порічки, так рясно вродили
на вітах Чумацьких космічних кущів,
     і листям туманностей личка прикрили.
І наче на гульках веселі дівки
     очима шлють хлопцям листи пустотливі,
так зорі-бешкетниці – кралі малі –
     підморгують Місяцю дуже грайливо.

І пестить ласкаво легкий вітерець
     високу тополю у мороці ночі.
Так, нібито ніжний палкий чоловік
     за вушком губами дружину лоскоче.
Чаклують на листі бузку світляки –
     у сни до людей шлють сюжети чудові.
Розкішні сади там, широкі лани,
     і діток багато слухняних, здорових…

2009 – 30.11.2013

Пи.Си. Переробка твору