Лесная политика
( Байка)
Ліс був як ліс і звірі як звірі.
Ні краще, ні гірше, ніж треба.
Бо правила в лісі у спокої-мирі
Шановна і мудра Пантера.
Були і сусіди на Заході-Сході.
Кордони їх добре видно.
До них забігала у рідкій нагоді
І розмовляла чинно.
Отак проживали б у злагоді в лісі
Від лося, лисиці до птаха.
Та раптом з'явився в кремезному віці
На Сході якийсь Сіромаха.
Боляче місце у виборців знав:
Пантері нема прецеденту.
Сусідній Ведмідь в нього гроші вкладав
І … "протягнув" в Президенти.
Новий ватажок своє місце знав.
Спочатку скорявся Долі.
Та часом на Західний Ліс поглядав,
Де звірі гуляли на волі.
У захваті очі відважно горіли:
Вчасний і вірний закид.
Підручні шакали вуха проїли,
Що Ліс повертає на Захід.
Вже оркестранти надраїли мідь.
Шановних послів завітало!
Та рявкнув у Східній Берлозі Ведмідь,
І непокірних не стало!
Шакали завили: «На Сході ключі!»
А всіх, хто на Захід іще поглядає,
Гієни піймали зненацька вночі
І з лютим виттям розігнали.
Сорока, що знає про все і про всіх,
Кричить: «Президент дав маху.
Тримати такого - великий гріх.
То ж проженем Сіромаху!»
Свидетельство о публикации №113113011134