Сонет 153 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)


153

Коли Амур дрімав серед дібров,
Відклавши факел, - німфа-жартівниця
Той смолоскип, що збуджує любов,
Занурила у воду-студеницю.

Святий вогонь Кохання в джерелі
Створив купіль цілющу, неостудну;
Звідтоді диво щедрої землі
Завжди слугує немічному люду.

Вогонь Кохання знов Амур здобув
Від зірочок очей моєї пані
І факелом грудей моїх торкнув,
Щоб я шукав рятунку в тій купальні!

Не вийду зціленим з чарівного ключа -
Знайду рятунок у твоїх очах.

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

153

Купідон відклав свій факел і заснув.
Діва-служниця Діани виявила цю перевагу
І  швидко занурила його вогонь, який запалює кохання,
У холодне джерело при долині,
Котре позичило у цього святого вогню Кохання
Вічно животворне тепло, яке збереглося назавжди,
І перетворився на киплячі ванни, котрі, як і досі переконуються люди, -
Стали чудовими ліками від незвичайних хвороб.
Але, коли від очей моєї пані факел Кохання запалахкотів знову,
Хлопчик задля потреби випробування торкнувся моїх грудей;
Я, занедужавши від цього, жадав отримати допомогу  від купання
І поспішив туди - зажурений, засмучений гість, -
Але не знайшов зцілення: води, котрі могли б зцілити мене, містяться
Там, де Купідон отримав новий вогонь, - в очах моєї коханої.


№ 153
Cupid laid by his brand and fell asleep,
A maid of Dian's this advantage found,
And his love-kindling fire did quickly steep
In a cold valley-fountain of that ground:
Which borrowed from this holy fire of Love,
A dateless lively heat still to endure,
And grew a seeting bath which yet men prove,
Against strange maladies a sovereign cure:
But at my mistress' eye Love's brand new-fired,
The boy for trial needs would touch my breast,
I sick withal the help of bath desired,
And thither hied a sad distempered guest.
But found no cure, the bath for my help lies,
Where Cupid got new fire; my mistress' eyes.