Сонет 150 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)

150

З яких джерел у тебе міць і сила,
Що ти мій дух взяла у свій полон,
А ще мій зір умить заворожила,
Щоб день ясний для мене був, мов сон?

Який чаклун тебе навчив мистецтву
Привабливим робити кожен гріх?
Твій прояв зла одразу ж видається
Прекраснішим з усіх чеснот людських.

Хто дав тобі ключа від мого серця?
Невже любити сліпо - жереб мій?
Хай наді мною Доля так сміється,
А ти мене хоч трохи пожалій.

Якщо я полюбив твої пороки,
Не зневажай, зроби назустріч кроки.

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

150

О, від якої вищої сили ти отримала свою могутність -
За допомогою недоліків правити моїм серцем,
Примушувати мене брехати моєму вірному зорові,
І присягатися у тому, що яскраве світло не прикрашає день?
Звідки ти отримала це вміння робити лихі речі привабливими,
Так що й у найгірших твоїх вчинках
Присутня така сила та упевнене мистецтво,
Що в моїй душі найгірше в тобі перевершує усе найкраще в інших?
Хто навчив тебе, як змусити мене кохати тебе тим більше,
Чим більше я бачу і чую те, що мало б слугувати обґрунтованою підставою для ненависті?
О, хоч я люблю те, що інші ненавидять,
Ти не повинна разом з іншими ненавидіти мій стан.
Якщо твоя негідність викликала кохання в мені,
То я ще більш гідний бути твоїм коханим.


№ 150
O from what power hast thou this powerful might,
With insufficiency my heart to sway,
To make me give the lie to my true sight,
And swear that brightness doth not grace the day?
Whence hast thou this becoming of things ill,
That in the very refuse of thy deeds,
There is such strength and warrantise of skill,
That in my mind thy worst all best exceeds?
Who taught thee how to make me love thee more,
The more I hear and see just cause of hate?
O though I love what others do abhor,
With others thou shouldst not abhor my state.
If thy unworthiness raised love in me,
More worthy I to be beloved of thee.