Сон

Полем,   полем   іду  навмання,
Коле,  коле  мені  ноги  стерня.

Все  шукаю,  шукаю  дорогу,
Ту, що в світ  повела  від  порогу.
 
Увісні  все  шукаю,  шукаю,
Не  знаходжу, а  тільки  плутаю...

Коли  знайду, то теж  не  зрадію
На  поріг свій  не маю надію.

По  стерні  босоніж,  на  край  поля
Ти    куди  завела  мене  доля?!

Раптом  бачу :назустріч  мені
Йде  матуся  моя  увісні...

-Чому  доню ти йдеш  босоніж
По  стерні  цій що гостра як  ніж?

Я  розгублено  їй  усміхнулась
Відповісти  не  встигла-проснулась...


Рецензии
Лидия, а ведь сон то замечательный! Картина, которая перед стихом мне знакома с детства. Репродукция этой картины висела у нас в квартире долгие годы.

Желаю Вам всего хорошего. Пусть по чаще снятся хорошие сны.

Серж Рубежанский   27.01.2014 13:09     Заявить о нарушении
Спасибо за хороший отзыв. Рада видеть вас на своей странице. Творческих успехов. Лидия Лисняк.

Лисняк Лидия   27.01.2014 13:36   Заявить о нарушении