Осінь Ворожка
Осінь - ворожка мене полонила,
вабить і вабить щосили.
Як я від неї себе боронила!
Видно, заслабли десь крила.
Осінь в душі розкидала вже листя -
буде мені ворожити.
Може податися геть в передмістя,
щоб ні за чим не тужити.
Пізно. Кривавий багрянець відкрився.
Вказує осінь на долю ...
Навідь мій дух бойовий розгубився,
кличе на поміч всю волю.
Бо він не хоче зламатись в дорозі -
як віщує ворожба -
зникнути десь у химерній тривозі...
Що ти ворожиш, журба?!
Вдруге ворожить...я подих тамую...
Випало жовте з колоди.
"Світла надія десь поряд з тобою,
може, ще випливеш з води"
Втретє, востаннє, ворожка кидає
карти свої особливі.
Листя зелене мені випадає -
отже і миті щасливі.
Осінь всміхається. Тихо зникає.
Я все дивлюсь на те листя -
шлях непростий на мене чекає...
Ні, не втечу в передмістя.
На украинском языке
© Copyright: Татьяна Пархоменко, 2013
Свидетельство о публикации №113112900197
Свидетельство о публикации №113112900197
Рецензии
Смысл я понял. Что-то есть. Уверен, всё ещё впереди. И путь к этому, действительно, непростой. Красива украинская мова. Так, как и наша.
Владимир Холод 21.03.2015 17:33 • Заявить о нарушении
Владимир Холод 21.03.2015 17:33 • Заявить о нарушении