За вікном туман - то перепона біла
І оку зачепитися за що нема.
Лише берізка, наче наречена мила...
Здається, що туман отут висить здавна.
Не дує вітер, тиша, наче казка.
Туман закоханим - найвища нагорода.
Дарують один одному безмежну ласку,
Єднаючі і душу, й серце, й вроду.
Туману чиста білизна,
Коханню добра помічниця.
Той, хто кохає - точно зна
Як у тумані не згубитись.
Та й справді, а кому до того діло?
Що десь у парку, на алеї, на краю
До тіла, пригорнувшись тілом,
Шепоче тихо: " Я Тебе люблю...
Люблю Тебе без пам`яті, Без краю,
Тебе ні хто, ніколи більше не кохав".
І відповідь: "І я Тебе кохаю"...
І дужче обіймав і цілував...
Туману чиста білизна,
Коханню добра помічниця.
Той, хто кохає - точно зна,
Як у тумані не згубитись
Туман укр. вариант
© Copyright: Олег Скалозуб, 2013
Свидетельство о публикации №113112910810
Свидетельство о публикации №113112910810
Рецензии